перетинати — а/ю, а/єш, недок., перетя/ти і перетну/ти, тну/, тне/ш, док., перех. 1) Розсікаючи, розділяти на частини. || безос. || перен. Позбавляти, припиняти життя; вбивати. 2) Рухатися, переміщатися упоперек чого небудь, у поперечному напрямку. ||… … Український тлумачний словник
перетинати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перерізувати — ую, уєш і переріза/ти, а/ю, а/єш, недок., перері/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Ріжучи, розділяти навпіл, на частини. 2) перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого небудь, у поперечному напрямку. || Проходити, пролягати через що небудь,… … Український тлумачний словник
прорізувати — ую, уєш і проріза/ти, а/ю, а/єш, недок., прорі/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Ріжучи, робити в чому небудь крізний отвір, діру, утворювати рану і т. ін. || Ріжучи, проорюючи, продавлюючи, порушувати суцільність, монолітність чого небудь. ||… … Український тлумачний словник
перегороджувати — перегородити 1) (чим розділяючи на частини приміщення, простір), розгороджувати, розгородити; перепинати, переп ясти, перепнути (перев. тканиною); перетинати, перетяти, перетнути (річку, канал тощо штучними спорудами) 2) (шлях комусь / чомусь),… … Словник синонімів української мови
борознити — ню/, ни/ш, недок., перех. 1) Проводити, прокладати борозни. 2) перен. Перетинати в різних напрямках, утворюючи заглибини … Український тлумачний словник
відрізувати — ую, уєш, недок., відрі/зати, і/жу, і/жеш, док. 1) перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. || перен. Розмиваючи водою, відокремлювати частину суходолу. 2) перех. Відділяти, відокремлювати межею частину земельної ділянки, наділяючи нею… … Український тлумачний словник
відсікати — а/ю, а/єш, недок., відсікти/, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Сильним і швидким ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відділяти, відокремлювати частину від цілого. 2) Перетинати шлях, не допускаючи зв язку між кимсь; відокремлювати когось від… … Український тлумачний словник
забігати — I заб ігати аю, аєш, док. Почати бігати (у 1 3 знач.). II забіг ати а/ю, а/єш, недок., забі/гти, іжу/, іжи/ш; мин. ч. забі/г, ла, ло; док. 1) Біжучи, потрапляти куди небудь (у якесь приміщення, на якесь місце і т. ін.). || Заходити на короткий… … Український тлумачний словник
перебігати — I переб ігати аю, аєш, док. Вибігати в чому небудь або як небудь протягом певного часу; пробігати. II перебіг ати а/ю, а/єш, недок., перебі/гти, іжу/, іжи/ш, док. 1) неперех. Бігом пересуватися з одного місця на інше, в інше. || перен. Швидко йти … Український тлумачний словник